Новини - Новини товариства

Конференция в Полтаве состоялась

Конференція у Полтаві відбулась

У Полтаві відбулась конференція «Історія філософії у вітчизняній духовній культурі»

27–28 листопада 2015 р. у Полтавському національному технічному університеті імені Юрія Кондратюка відбулася Всеукраїнська наукова конференція «Історія філософії у вітчизняній духовні культурі». Ініціаторами та організаторами конференції виступили кафедра філософії і соціально-політичних дисциплін гуманітарного факультету ПолтНТУ та Товариство російської філософії при Українському філософському фонді. Співорганізаторами конференції стали також Центр гуманітарної освіти НАН України; філософський факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка; філософський факультет Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна; кафедра філософії Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара; кафедра філософії і педагогіки Державного ВНЗ «Національний гірничий університет»; філософський факультет Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Проведення конференції було пов’язане із відзначенням Всесвітнього дня філософії ЮНЕСКО.

На конференцію загалом подали заявки близько 100 осіб, 40 з яких взяли безпосередню участь у її роботі – це науковці Києва, Харкова, Дніпропетровська, Слов’янська, Полтави, Дрогобича, Івано-Франківська, Сум, Одеси, Тернополя, Москви та інших міст; загалом було представлено 30 ВНЗ та наукових установ України. Були також і зарубіжні заявки – з Росії, Польщі, Чехії, Ізраїлю. Серед заявлених учасників конференції – 32 доктори наук, професори (з них 11 були присутніми і виступали з доповідями).

Предметом дискусій стали нагальні проблеми формування та функціонування духовної культури у синхронічному та діахронічному вимірах, конкретні проблеми та персоналії історії філософії. Наприклад, І.В. Валявко (Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України) презентувала видання «Дмитро Іванович Чижевський і його сучасники. Листи, спогади» та розкрила у своїй доповіді особливості самоідентифікації Д.І. Чижевського як вченого у контексті російської та української культур. Зацікавленість слухачів викликали доповіді, присвячені східно-християнській езотериці (Ю.О. Шабанова, Національний гірничій університет, м. Дніпропетровськ) та антропологічним вимірам хронотопічної концепції М. Бахтіна (В.Б. Окороков, Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара). Жваві обговорення та активний відгук учасників конференції також викликали доповіді: Т.Д. Суходуб (Центр гуманітарної освіти НАН України) – «Утопія як філософський жанр і предмет філософської критики»; В.В. Лімонченко (Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка) – «Нотатки про буття філософії всередині державного устрою (М. Бердяєв і І. Кант)»; В.А. Лазуткіна (Москва) «Проблема ідеального: від класики до Ільєнкова і Ліфшица»; В.С. Возняка (Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка) «Історія філософії як історія досвіду і досвід історії»; І.Д. Загрійчука (Український державний університет залізничного транспорту, м. Харків) – «Чи є на сьогодні актуальною проблема відношення мислення до буття?» та інші. Каталізаторами гострих дискусій – як на засіданнях конференції, так і в її кулуарах – стали доповіді І.П. Мозгового (Українська академія банківської справи, м. Суми) «Феномен "Філософія Античної України": зміст, проблематичність, визнання» та А.М. Окари (Москва) «Російські, українські і західноєвропейські корені політичної філософії неосолідаризму»

Не можна не відзначити також виступи – цілком відповідні рівню конференції, а де в чому (перш за все, своєю безпосередністю та життєвістю) навіть такі, що виглядали значно цікавішими за виступи досвідчених лекторів – студентів філософських відділень університетів Дніпропетровська (М. Кірізвас) та Дрогобича (Т. Горщар, І. Патін, А.-Л. Бурса).

Загалом результатом конференції можна вважати створення простору вільного обговорення нагальних проблем різного рівня – як фундаментального, так і практичного, зокрема педагогічного, – простору критичного мислення, яке фундується ретельними дослідженнями історико-філософських джерел, логікою абстрактно-філософського мислення та силою інтелектуальної інтуїції, а також настановою на діалог різних особистих, культурних, національних та світоглядних позицій.

Оргкомітет конференції

 

В Полтаве состоялась конференция «История философии в отечественной духовной культуре»

27–28 ноября 2015 г. в Полтавском национальном техническом университете имени Юрия Кондратюка состоялась Всеукраинская научная конференция «История философии в отечественной духовной культуре». Инициаторами и организаторами конференции выступили кафедра философии и социально-политических дисциплин гуманитарного факультета ПолтНТУ и Общество русской философии при Украинском философском фонде. Соорганизаторами конференции стали также Центр гуманитарного образования НАН Украины; философский факультет Киевского национального университета имени Тараса Шевченко; философский факультет Харьковского национального университета им. В.Н. Каразина; кафедра философии Днепропетровского национального университета имени Олеся Гончара; кафедра философии и педагогики Государственного ВУЗ «Национальный горный университет»; философский факультет Прикарпатского национального университета имени Василя Стефаника. Проведение конференции было приурочено ко Всемирному дню философии ЮНЕСКО.

Всего на конференцию подали заявки около 100 участников, из которых 40 участвовали очно – это учёные Киева, Харькова, Днепропетровска, Славянска, Полтавы, Дрогобыча, Ивано-Франковска, Сум, Одессы, Тернополя, Москвы и других городов; всего было представлено 30 вузов и научных учреждений Украины. Были также и зарубежные заявки – из России, Польши, Чехии, Израиля. Среди заявленных участников конференции – 32 доктора наук, профессора (из них 11 присутствовали и выступали с докладами).

Предметом дискуссий стали актуальные проблемы формирования и функционирования духовной культуры в синхроническом и диахроническом измерениях, конкретные проблемы и персоналии истории философии. Например, И.В. Валявко (Институт философии им. Г.С. Сковороды НАН Украины) презентовала издание «Дмитро Іванович Чижевський і його сучасники. Листи, спогади» и раскрыла в своём докладе особенности самоидентификации Д.И. Чижевского как учёного в контексте русской и украинской культур. Заинтересованность слушателей вызвали доклады, посвящённые восточно-христианскому эзотеризму (Ю.О. Шабанова, Национальный горный университет, г. Днепропетровск) и антропологическим измерениям хронотопической концепции М. Бахтина (В.Б. Окороков, Днепропетровский национальный университет имени Олеся Гончара). Активные обсуждения и отклик участников также вызвали доклады: Т.Д. Суходуб (Центр гуманитарного образования НАН Украины) – «Утопия как философский жанр и предмет философской критики»; В.В. Лимонченко (Дрогобычский государственный педагогический университет имени Ивана Франко) – «Заметки о бытии философии в государственном устройстве (Н. Бердяев и И. Кант)»; В.А. Лазуткина (Москва) «Проблема идеального: от классики к Ильенкову и Лифшицу»; В.С. Возняка (Дрогобычский государственный педагогический университет имени Ивана Франко) «История философии как история опыта и опыт истории»; И.Д. Загрийчука (Украинский государственный университет железнодорожного транспорта, г. Харьков) – «Актуальна ли сегодня проблема отношения мышления к бытию?» и другие. Катализаторами острых дискуссий – как на заседаниях конференции, так и в её кулуарах – стали доклады И.П. Мозгового (Украинская академия банковского дела, г. Сумы) «Феномен "Философия Античной Украины": содержание, проблематичность, признание» и А.Н. Окары (Москва) «Российские, украинские и западноевропейские корни политической философии неосолидаризма». 

Нельзя не отметить также выступления – полностью соответствующие уровню конференции, а в чём-то (прежде всего, своей непосредственностью и жизненностью) даже выглядевшие значительно интереснее докладов опытных лекторов – студентов философских отделений университетов Днепропетровска (М. Киризвас) и Дрогобыча (Т. Горщар, И. Патин, А.-Л. Бурса).

В целом результатом конференции можно считать создание пространства свободного обсуждения актуальных проблем различного уровня – как фундаментального, так и практического, в частности педагогического, – пространства критического мышления, которое обосновывается тщательными исследованиями историко-философских источников, логикой абстрактно-философского мышления и силой интеллектуальной интуиции, а также установкой на диалог различных личных, культурных, национальных и мировоззренческих позиций.

Оргкомитет конференции

 

Обновлено (19.12.2016 22:29)